Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)
«Булінг у ЗДО: як батьки можуть допомогти дитині в будь-якій ролі»
📎 Булінг – це коли дитину зображають або принижують не один раз, а постійно, і роблять це навмисне, щоб зробити їй більше або страшно.
📎 У 3–5 років у дітей проходять соціальні проби – вони вчаться взаємодіяти один з одним, перевіряють межі та способи спілкування. Тому конфлікти в цьому віці частіше про навчання, а не про булінг.
📎 У 5–7 років діти вже розуміють, що можна образити інше, але через емоції не завжди можна себе зупинити. У цьому віці вони вчаться взаємодіяти в групі та пробують заявити себе як лідери: у кого це виходить, а хтось шукає своє місце (хто лідер, хто друг, хто споглядає).
📎 Від 7 років діти вже розуміють, що роблять. Вони можуть навмисно не пускати інше в гру або представляти слова, щоб відчути себе сильнішими. Часто дитина перевіряє межі і повторює такі дії, якщо бачить, що вони працюють.
📎 Відмінності:
- Булінг – коли зображають постійно (день у день).
- Конфлікт – коротка сварка (приклад: щось не поділили, недотримання правил гри...).
- Агресія – шкодити через сильні емоції (приклад: мене болити і я хочу смакувати...).
📎 Трикутник булінгу має три сторони:
- Булер (кривдник) – той, хто зображає.
- Потерпілий (жертва) – той, кого представляють.
- Свідки (спостерігачі) – ті, хто бачить, що відбувається.
Ролі не завжди постійні – вони можуть змінюватися. На це впливають різні причини: настрій дитини, реакція дорослих, підтримка друзів або бажання спробувати себе в лідерстві.
📎 Ознаки булінгу у дитини:
- Синці, підряпини, зіпсовані речі.
- Тривожність, сум, плаксивість.
- Страх і небажання йти в садок чи школу.
- Відмова гратися з іншими.
- Часті болі в тварині чи голові .
Усі ці ознаки тривають тривалий час і не зникають самі по собі.
📎 Як почуваються діти в різних ролях:
- Булер – відчуває себе сильним або іншим; іноді злость чи ревнощі щовхають його представляти інших.
- Жертва – переживає страх, сум, форму або тривогу.
- Свідки – можуть боятися втручатися, допомагати жертвам або навіть приєднуватися до булера через тиск групи.
📎 Підтримка дітей у булінгу
- Як говоримо з дитиною: Говоримо тихо, спокійно, без оцінки. Питаємо про її емоції простими словами: «Як ти зараз відчуваєшся?», «Що тобі зараз сумно/страшно/неприємно?», «Що б ти хотів (хотіла), щоб сталося інакше?».
- Слухаємо уважно, підтверджуємо її почуття: «Я розумію, що тобі важко» або «Твоє почуття». Працюємо в ресурсі дитини – підтримуємо, пояснюємо, що вона не сама, і разом шукаємо способи реагувати.
Булер (кривдник)
- Що говоримо: «Ти можеш навчитися поводитися з іншими добрише».
- Що робимо: вирішили знайти інший спосіб висловити злость або незгоду.
- Приклад: замість штовхати або представляти, сказати «мені зараз сумно» або відійти трохи від конфлікту.
Жертва (потерпілий)
- Що говоримо: «Ти не один (одна), ми допоможемо».
- Що робиться: показуємо, як захистити себе, Звертатися до дорослого або підтримати словами.
- Приклад: сказати «стоп», піти до вчителя або попросити другу сісти поруч.
Свідки (спостерігачі)
- Що говоримо : «Твоя підтримка важлива».
- Що робимо: показуємо конкретні дії – підійти до друга, сказати кривднику «стоп», піти до дорослого.
- Приклад: сісти поруч із жертвою, запропонувати пограти разом або повідомити вихователя/вчителя.
💡 Головне: просто сказати «не можна так» недостатньо. Діти потребують підтримки, слухання та конкретних дій, щоб навчитися реагувати правильно.
А також важливість конкурентності у вихованні:
- Якщо не буде наступними, дитина може втратити довіру до батьків і випробовувати межі.
- Це іноді провокує її на роль булера або «спостерігача», який підтримує кривдника.
Приклад:
Одному разу дитини дозволили штовхати однокласника без наслідків, а наступного разу – заборонили. Вона може спробувати перевірити, що можна робити, і представляти інші.
📎 Що робити з дитиною після конфлікту чи булінгу:
- Зупинитися – дайте дитині час заспокоїтися.
- Проговорити емоції – запитайте: «Як ти себе відчуваєш?», «Що тобі зараз сумно/страшно/неприємно?»
- Показати альтернативу – разом обговорити безпечні способи реагувати: як висловити злості словами, попросити допомогу або підтримати іншого.
🤜 Мене булять і мені страшно 🤛
Слова душі пораненої дитини😥
Я, Людина! Маю права як усі, але відношення до мене чомусь інше. Хтось думає, що можна це собі дозволити: насміхатися, принижувати, займатися цукуванням, фізичної шкоди завдавати, відштовхувати від соціальних. Що це так собі, просто, це ж весело😄, посмійся....
А ні, я скажу, це досить боляче!!!
Не розумію я сучасний світ, який мав би популяризувати вищу культуру та толерантне ставлення один до одного, де Законом прописані права: на захист і безпеку, на освіту та інформацію, на любов і турботу, на повагу, на повноцінне харчування, на сім’ю, на відпочинок, на свободу, на власну думку, цей список не закінчується...
Незахищені діти виступають об’єктом знущання з боку. однолітків та дорослих.
Чому мене булять?
- Моя зовнішність може відрізнятися (одяг, стиль, фізичні особливості).
- Мій статус (складних життєвих потреб, дитини-сироти, особи батьківського піклування, дитини з особливими освітніми потребами...).
- Моя особистість (характер, темперамент, самооцінка, віра, світобачення та світовідчуття) від цієї завдяки рухливості - пасивності.
- Моя незахищеність (з боку батьків, педагогів, дітей та інших дорослих).
Що супроводить білінг, що спонукає до масштабування - системне рідке слово у присутності глядачів (найпримітивнішої форми: дурний, непотрібний...). А далі все залежить від розкрутки часу.
Ти...! Ти...! Ти...! Ти...! ...!
Самотня, покинута, зла, з образу на всіх і на собі. Я виживу, але не суджу мене в майбутньому за грубість (емоційну, мовну, тілесну, духовну).
Закон дозволяє мені захистити від кривдника: заяву, комісію, адміністративну відповідальність - штраф від 50 до 100 неоплачених мінімумів або виправні роботи кривдника.
Я цього не хочу робити, але я боюсь за своє майбутнє.
Давайте будем толерантними та цим навчаємо дітей. Що б жодна дитина не відчувала на собі ці ганебні насильницькі дії.
Ми - проти булінгу!!!
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
«Роль батьків дошкільнят у профілактиці булінгу»
Мета бесіди: ознайомити батьків з поняттям булінгу. Пояснити, як формувати у дошкільнят соціальні навички, що запобігають булінгу. Висвітлити роль сімейного виховання в профілактиці агресивної поведінки.
План бесіди
1. Що таке булінг і чому про нього важливо говорити з дошкільного віку
- Визначення булінгу: повторювана агресія (яка має систематичність), спрямована на когось слабшого.
- Чому булінг навіть у дошкільному віці: діти навчаються взаємодіяти між собою, але можуть проявляти агресію через несформовані навички спілкування.
2. Роль сім'ї у формуванні соціального навичок дитини
Як батьки впливають на поведінку дитини:
- Приклад у спілкуванні.
- Рівень уваги до емоційних потреб дитини.
- Важливість розмов про емоції та почуття: допоможіть дитині розуміти свої емоції і виражати їх слова, а також про емоції інших та їх відчуття.
3. Що можуть зробити батьки для профілактики булінгу
Формування емпатії:
- Пояснюйте дітям, як їх слова і дії можуть вплинути на інших.
- Читайте книжки чи дивіться мультифільми, що вчати розуміти інші почуття.
Навчання взаємоповаги:
- Вчіть дитину поділитися і грати разом, вирішуючи конфлікти без агресії.
- Хвалити за ввічливість і добрі вчинки.
Навчання відстоювати себе:
- Дитина повинна знати, що можна сказати "Ні!" і віддам по допомогу до дорослого, якщо її кривдять.
Розпізнавання агресії:
- Якщо помічаєте агресивну поведінку у своєї дитини, допоможіть їй зрозуміти причину такої реакції та змінити її.
- Розпізнавання агресії у дітей дошкільного віку є аспектом у вихованні, після чого вона може бути наслідком емоційних труднощів, невміння виражати своє почуття чи недостатнє розуміння соціальної норми. Виявлення агресії на ранніх етапах дозволяє тимчасово реагувати й коригувати поведінку дитини.
Основні ознаки агресії у дошкільнят:
1. Фізична агресія:
- Штовхання, кусання, ляпання, бити інших дітей або дорослих. Це найбільш очевидні форми агресії, які можуть проявлятися в поведінці дитини, особливо в ситуації, коли дитина не може досягти бажаного або не може впоратися з емоціями.
2. Вербальна агресія:
- Крики, зображення, погрози. Дитина може вдаватися до агресії через слова, особливо коли вона не може знайти інших способів виразити свій протест чи невдоволення.
3. Приватна агресія:
- Складність взаємодії з іншими дітьми: відмова від ігоря, ігнорування, демонстрація ревнощів. Деякі діти можуть виражати агресію в більш прихованій формі, наприклад, виявляти інших дітей або ставити їх у складній ситуації.
4. Ізоляція або відсторонення від групи:
- Не бажає взаємодіяти з іншими, навіть може відмовлятися від участі в групових іграх. Це може бути як формою агресії до інших (якщо дитина не вступає в контакт з іншими хоче), так і результатом переживання чи стресу.
5. Повторювані прояви агресії:
- Частини епізодів агресивної поведінки, навіть у відповідь на невеликі подразники (наприклад, коли дитина стає агресивною через невеликі незгоди або розчарування). Якщо агресія повторюється і стає звичкою, це вказує на проблему, яку необхідно вирішувати.
4. Як розпізнати, що дитина розвивається від булінгу або сама проявляє агресію
Ознаки: замкнутість, страх йти в дитячий садочок, агресія чи нервозність.
- Поговоріть із вихователями, якщо помітили такий прояв.
5. Співпраця батьків, вихователів і психолога
- Створення безпечного середовища для дитини в садочку.
- Спільна робота над вирішенням конфліктів між дітьми.
Практичні поради для батьків
- Говоріть із дитиною про її день: що сподобалося, що засмутило.
- Хваліть за добрі вчинки, але не ігноруйте агресивні прояви.
- Розвивайте соціальні навички через спільні ігри, казки, вправи.
- Будьте важливим до дитини, щоб вона не відчувала потреби привернути увагу агресією.
Підсумок
Роль батьків у профілактиці булінгу дошкільнят – ключовий. Саме у родині формуються базові навички спілкування, емпатії та поваги, які швидше за все уникають у майбутньому буллінгу серед дітей та й у дорослому віці. Співпраця з вихователями та створення довірливих відносин із дитиною становлять основу для здорового розвитку її особистості.
https://www.youtube.com/watch?v=FwHwxWLzItY
